Як же ми любимо вести власні битви! З якоїсь причини більшість із нас, християн, просто не бачать, як ми можемо виграти битву, якщо не надамо Богові нашої допомоги. Однак духовні битви ніколи не можна виграти за допомогою тілесної зброї (2Кор.1004; Еф.0612). Зусилля нашої плоті та нашого розуму аж ніяк не досягають того, що необхідно для досягнення справжніх духовних перемог посеред цієї світової системи, яка надприродно контролюється сатанинськими силами.
Зміст
Цей буклет, оснований на вивченні 10-го розділу Книги Ісуса Навина, показує, що наш єдиний шлях до перемоги — це наша доступність Богові. Коли ми визнаємо, що кожна битва належить Господу, тоді наші перемоги поширяться на кожну сферу наших сердець і життів (Вих.1413; 1Сам.1747).
Бог відповідає на нашу доступність
"Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться." (Пс.5420)
"Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля. Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього." (2Кор.0317-18)
Як народжені згори християни, ми маємо свободу змінюватися. Але люди, які відмовляються дозволити Божому Слову та Святому Духу змінити їх, не бояться Бога. Коли ми вдивляємося в дзеркало Божого Слова, Божі думки стосовно нас стають чіткими. Ми вдивляємося в Слово, а не просто дивимося на нього. Ми виходимо за межі легковажного спостереження у дослідження й засвоєння категоріальної доктрини; і через цей процес Божий Дух змінює нас від слави до слави.
Там, де люди бояться Бога, виявляючи палку повагу до всього, що стосується Нього, відбувається велика зміна. Можливо, одна з найзахопливіших пригод у християнському житті — це пригода зміни.
Нещодавно під час радіоефіру зателефонував чоловік і розповів про свій поганий шлюб. Я відчував себе веденим бути дуже об’єктивним і чесним. З любов’ю, але переконливо, цього чоловіка необхідно було поставити перед фактом, що проблема була в ньому. На щастя, він погодився, що в його житті як чоловіка відбулося мало змін, хоча він стверджував, що знає Христа.
Оскільки ми народжені в цей світ, живемо в цьому світі, чуємо мислення цього світу та отримуємо навчання з цього світу, дуже легко дозволити світові змінити нас. Коли ми не ставимо собі за мету приймати Божу правду, безбожні впливи автоматично з’являться і намагатимуться уподібнити нас до цього світу. Наша генетична структура, закладена в грішній природі Адама, може бути основою нашої особистості. Сатана використовує інформацію, яку він збирає з поверхневих спостережень за нашим темпераментом і схильністю, і його основними джерелами є наш вираз обличчя та наше визнання.
Всілякі проблеми можуть вплинути на нашу особистість. В ранні роки свого життя мені довелося подолати переслідування, звинувачення та негативні проекції бідності та неприйняття, яке вона приносить. Однак я мав намір дозволити Христу змінити мене відповідно до Свого Слова через Свого Духа. Тепер я змінений.
Глибоке шанування Господства Христа
Там, де немає благоговіння перед пануванням Христа, не може бути змін. Проте, як Цар царів і Пан панів, Христос має більш ніж достатньо спроможності, щоб змінити нас. Подумайте про це: наша неспроможність — це просто Божа можливість відповісти на нашу доступність. Ось чому для нас так важливо дозволити Богові змінити нас.
"І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою. І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу. І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів’оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди. І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем. Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів’оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!" (I.Н.1008-12)
Ізраїльський народ вирушив за Мойсеєм до Ханаану, обіцяної землі. В Божому розумі, ця земля вже була їхньою. Ханаан був Божим подарунком для Ізраїлю, але вони мали дозволити Богові використовувати їх, щоб мало-помалу заволодіти ним. Сьогодні, за небесною аналогією, битви, які вони воювали, представляють те, з чим ми щодня стикаємося в наших душах і нашій плоті. Божа правда не змінюється, і сьогодні, як і тоді, послання те саме: не бійтеся і не лякайтеся. Бог воює за нас (І.Н.1008,25,42).
Віддайте своїх ворогів Богові
Я не можу зрозуміти, чому деякі люди мають таку звичку боятися людей. Згідно Книги Приповістей 2925, страх перед людиною — це пастка. Це говорить про захоплення наших емоційних структур і наших душевних комплексів.
Псалміст проголосив: "Я не буду боятися того, що можуть зробити мені люди" (див. Пс.5604). "Жодна людина не зможе протистояти тобі", — сказав Ісус Навин. Коли Павло постав перед царем Агріппою, саме цар, а не Павло, тремтів через сказану йому правду. Павло не боявся людей. Він відмовився йти на компроміс із пеклом, він відмовився компрометувати Євангеліє і він відмовився компрометувати покаяння.
Під час битви з 10-го розділу Книги Ісуса Навина він тримав своє коріння в Ґілґалі — місті сили, воскресіння, віри. Це місто, згадане п’ять разів у цьому розділі, уособлює місце, де благодать панує над гріхом через праведність. Це місце відновлення, усвідомлення та об’явлення. У Ґілгалі Господь Ісус Христос — полководець Господа Саваота — зустрів воїнів Ізраїлю з оголеним мечем.
Цікава частина битви, описаної в 10-му розділі Книги Ісуса Навина, полягає в тому, що Бог відповідає на молитву Ісуса Навина, щоб утримати сонце та місяць на місці, доки битва не завершиться. Сонце не заходило цілий день. Це чудовий образ Ісуса Христа, Який контролює битву. Велике каміння падало з неба і вбивало більше людей, ніж ізраїльські мечі.
Бог завжди провадить наші битви і завжди в них перемагає. Часом Він робить це тихо, але іноді Він робить це енергійно, завжди захищаючи та забезпечуючи Своїх людей.
Під нашими ногами
"І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст, то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів! І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п’ятьох царів. І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського. І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї. І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте. А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п’ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора." (I.Н.1020-26)
Я не думаю, що ми колись зможемо усвідомити, що Бог робить з нашими ворогами. Більшість людей прийняли дуже мало доктрини щодо наслідків ворогування проти Бога. Той, хто постійно протистоїть Божому служінню, буде дисциплінований Божою справедливістю. Бог здобув перемогу. І в результаті ніхто і язиком не поворушив проти синів Ізраїля. Божий народ був встановлений як народ, якого слід боятися.
Так само ніхто не повинен пліткувати про людину, яка належить Ісусу Христу. Бог ставить та виправдовує Своїх людей і підтверджує Свою Церкву, Тіло Христа. Іти проти когось Його – означає йти проти Самого Бога.
Це не означає, що ви не можете з любов’ю не погоджуватися. Але ніхто не може піти проти Божих людей через злий уряд сатани і уникнути покарання. Після перемоги в 10-му розділі Книги Ісуса Навина Ізраїль насолоджувався миром протягом сорока років.
Завойовуючи ділянки серця
"А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни. І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському. І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього. І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні. Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому. І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним. І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу. І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним. І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була." (I.Н.1028-37)
Божий народ був мужнім у своїй вірі та поведінці. Вони були безкомпромісними у своєму свідченні, пристрасними у своїй відданості, жертовними у своєму служінні та прозорими у своєму житті. Це говорить про унікальних Божих людей і про те, як вони почали завойовувати. Вони здобули перемогу над дванадцятьма різними містами, і кожне місто представляє щось інакше в Божественному об’явленні віруючим періоду Церкви.
Ісус Навин і народ Ізраїлю пішли за Богом до міста Маккеди, "місця пастухів". Це було місце розташування печери в Юдеї, і там Ісус Навин схопив і стратив п’ятьох ханаанських царів. Вийшовши з печер, царі, які йшли проти Божого народу, мусили схилити голови перед Божим народом, який завдав їм цілковитої поразки.
Ті, хто йде проти Божих церков, яку б деномінацію вони не представляли, є ворогами, які будуть покладені під ноги Його людей. Божі люди є царями і повинні захищати свою позицію царства.
Від відділення до підпорядкування
У 29-му вірші Лівна була наступним містом, яке зазнало поразки. Лівна означає "бруківка", і вона представляє чіткий шлях, який веде нас від відділення від зла до підпорядкування Богові. Як тільки ми подолали ворогів у своїй душі, Христос приводить нас до місця підпорядкування Богові. Від Буття до Об’явлення підкорення та покора Богові є незмінною темою (див. Буття 0308 і 1Ів.0417).
Наступним для Ізраїлю став Лахіш, що означає "непереможний" — непереможний через силу воскресіння. Божі люди, які ходять у силі воскресіння, не можуть бути переможені ні матеріалізмом, ні покликом плоті. Усвідомлюючи перемогу у Христі, вони піднімаються над природними спокусами з повітря та пануванням старої гріховної природи з її генетичними обмеженнями.
Заявляючи про нашу долю
Перш ніж вони пішли, щоб взяти наступне місто, цар Ґезеру Горам пішов на допомогу Лахішу, та Ісус Навин убив його та його людей, і нікого не залишилося. Цар Ґезеру жив у самообмані, вважаючи, що він і його люди зможуть подолати Божий народ, хоча п’ять сусідніх царів уже були вбиті та повішені на п’яти деревах. Він є прикладом того, як люди, від’єднанні від життя Христа, можуть бути легко обдурені своїми емоціями та природним розумінням.
Еґлон був наступним містом, захопленим Ізраїлем. Їхнього царя вже було вбито, і, розташувавшись табором на краю міста, Ісус Навин і його люди воювали, і кожна душа в цьому місті була повністю знищена. У цей момент народ Ізраїлю, мабуть, побачив, що Бог всім заправляє.
Голос Бога було почуто, і Його народ був навчений. Їх попередили, і вони прислухалися. Мабуть, вони нарешті зрозуміли, що у Нього є чіткий план для їхнього життя — вічна доля. Життєво важливо, щоб кожен із нас жив із відчуттям особистої долі. Чи ви прокидаєтеся щоранку з особистою долею? Чи ваші думки і слова зосереджені на цій долі?
Хеврон, наступне захоплене місто, означає "об’єднання" і говорить про спілкування та причастя з особистим Богом. Цей обмін з Богом часто відбувається в розпал серйозних і незвичайних змін, коли Він відкриває нам особисте відчуття вічної долі.
Запис про наші взаємини
"І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним. І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її. І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів. І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів’ону. А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля. І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал." (I.Н.1038-43)
Ізраїль рушив від Хеврону до Девіру, що означає "святилище". Це було місце, де ханаанеяни зберігали свої записи та навчали письма. Для Божих людей Девір говорить про небеса, місце, де ми живемо з Богом, в той час як Він веде записи про наші взаємини з хрестом через наше особисте відчуття долі у наших взаєминах із Викупителем. Це місце говорить про те, що ми робимо з милістю, благодаттю та любов’ю Бога, яким Він навчив нас у нашому ходінні з Ним.
Погляд гніву
У Книзі Ісуса Навина 1011 перед завоюванням Маккеди Ізраїль здобув місто Бет-Хорон, що означає "дім пустоти". Це символізує місце Божого гніву. Це місце, де Ізраїль був використаний, щоб накликати Божий гнів на місто.
Коли ми благовістимо, буває час, коли ми повинні згадати про Божий гнів. Кожен, кому ми свідчимо, хто не спасенний, уже засуджений (Ів.0303,18) і підпадає під Божий гнів. Якщо вони ніколи не приймуть Христа як свого Спасителя, невіруючі будуть засуджені назавжди.
На суді вічності їхнє відкидання Євангелія буде певним чином відтворене для них. Дехто стверджуватиме, що ніхто ніколи не говорив їм про Божу любов до них, але особисто буде розкрита картина, на якій дехто з нас на вулиці чи біля дверей ділиться Христом і благає їх спастися.
За ці роки ми постукали в тисячі дверей нашого міста. Ми вже все чули: "Не зацікавлений", "Я спасаюсь щодня", "Я слідую за Богом своїм власним шляхом".
Божий гнів на цих людях, і вони самі в тому винні. Вони дорогоцінні душі, і за ними варто йти. Але як же сумно буде тим, хто не відгукнеться на Його запрошення до спасіння.
Це приводить нас до міста Азеки (І.Н.1011), що означає "перекопане" — місце, яке було оточене живоплотом або парканом. Бог іноді оточує неспасенних через природні явища. На це місто падало з неба каміння.
Що станеться з неспасенними, які опинилися в пастці літака, який падає з неба? Вони оточені. Або вони приймуть Христа в той момент, або вони будуть мертві і зникнуть назавжди. Рак, повені, урагани, торнадо — ці речі можуть швидко натрапити на людей і відправити їх у підземелля темряви, яка стане їхнім вічним житлом, якщо вони не відгукнуться на послання Євангелія — що Христос заплатив за все, і єдине, що залишилося зробити, це прийняти Його безкоштовний дар.
Іншими містами, згаданими в 10-му розділі Книги Ісуса Навина, були Ґів’он, "місто на горі", і Ярмут, "висоти". Ці місця дають посилання на тих, хто годується брехнею з атмосфери силами сатани.
Нарешті, ми маємо Єрусалим, царське місто Ханаану. Це місто, яке представляє основу миру для Божих людей. Давид заснував там своє правління. Воно говорить про остаточну перемогу Бога, момент, коли Його тріумф принесе Його людям вічний мир. Ісус Навин і Калев, а також решта їхніх армій мали змогу бути свідками великих справ, зроблених Богом.
Вони бачили, як Господь виконує Свої обіцянки і приносить перемогу за перемогою за перемогою. У кожному випадку вони йшли вперед, щоб битися; і в кожному випадку Господь воював за них, і вони визнали, що битва не їхня. Битва Господня.
Висновок
Бог завоює все для нас так само, як Він завоював ці міста для Ізраїлю. Наша частина полягає в тому, щоб бути доступними для Нього і дати Йому можливість вести в цих перемогах. Кожне місце, якого торкнуться підошви наших ніг, буде нашим. Навіть коли наша нездатність сповільнює нас, Бог зустріне нас Своєю стабільністю, стабільністю Його незмінної любові, Його дивовижної благодаті та Його Божественної цілісності по відношенню до Свого Сина, Ісуса Христа.
Бог ніколи не підведить, щоб зустріти нас там, де ми є, і дарує нам переможне життя, яким насолоджувався Ізраїль у Ханаані. Ханаан не може зрівнятися з небесами. Він просто символізує Божі обіцянки перемогти наших ворогів, оскільки наша позиційна перемога вже була здобута.
Все, що ми повинні зробити, це цілеспрямована доступність і співпраця з Христом, Божим Словом і Святим Духом у наших серцях. Тоді ми зможемо усвідомити і прийняти Божі обітниці. Він шануватиме кожну обіцянку, яку дав нам, у будь-якій мірі через цілісність Свого характеру.