Те, що робить Бог, лишається назавжди. Якщо Він спасає, то це назавжди. Якщо Він любить, то це назавжди. Якщо Він пробачає, то це назавжди. Оберіть те, що Бог має для вас, і наслідки цього триватимуть завжди.
Зміст
- Ми – власність нашої волі
- Даремно витрачений час і життя у шрамах
- Відновлення через прийняття правильних рішень
- Висновок
Так приємно знаходитись поряд з оптимістом і так виснажливо бути поряд з песимістом. Песиміст покладає провину за свою ситуацію чи своє ставлення на гени, виховання або обставини. Те, що зробили його батько чи матір, досі керує його життям, і саме негатив є тим, від чого він відштовхується. Він обирає лишатись у своєму тяжкому становищі замість того, щоб застосовувати Боже Слово для обдумування виходу зі своєї негативної зацикленості.
Дійсно, все зводиться до вибору. Ми є продуктом наших рішень. Ніхто в Біблії не ілюструє це в такій повній мірі як Соломон. Народжений сином царя Давида і обдарований мудрістю, якої світ ніколи не чув і не бачив, цей цар Ізраїлю виріс і перетворився у старого песиміста. Неправильні рішення кинули його на пошук того, що існує поза Божою волею. Наслідком стала війна і завоювання більшої частини його царства.
В цьому буклеті ми подивимось на руйнування, спричинені неправильними рішеннями. Ми також побачимо як рухома сила правильних рішень приводить нас до розуміння того, що все, зроблене Богом, є прекрасним і назавжди лишається в наших серцях. Більш того, ми виявимо те, що Він бере втрачені миті наших життів і робить їх прекрасними.
Ми – власність нашої волі
"Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру! Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш! Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання. І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру! Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!" (Еккл.0114-18)
Книга Екклезіяста висловлює незадоволення життям, віддаленим від Бога. На цьому етапі свого життя Соломон, автор книги, був надзвичайно песимістичним. Так сталося, тому що він зробив неправильний вибір. Песимізм розвивається через серію неправильних рішень. Разом з тим я вірю, що коли ми постійно чуємо Боже Слово і послідовні в спілкуванні з Божими людьми, нахили в сторону песимізму зникають.
Конче важливим для нас є усвідомлення того, що песимістичні нахили Соломона виросли з його нудьги, розчарувань, фамільярності та зверхності. Він проживав своє життя у пожадливості пізнання та пожадливості влади і не міг знайти захоплення і щастя у власній вірі через своє духовне самовдоволення. Будь-яка людина, котра шукає відповіді щодо сенсу життя через людські ресурси, не важливо наскільки вона є інтелектуальною, ніколи не може вийти за межі людського розуміння. Вона ніколи не виросте вище рівня людини.
Світогляд Христа
В той час як християнин починає зростати, йому варто стати духовним оптимістом. Він може не мати позитивного мислення у звичному для нас розумінні, але він може набути віру позитивного мислення. Справжня людина з позитивним мисленням базує свої думки на вірі у Боже Слово.
Кожен з нас мусить навчитись тому, що ми є власністю нашої волі. Коли ми починаємо слідувати за Богом, то входимо в інший світогляд. Ми розпочинаємо велику пригоду віри, що буде продовжуватись по мірі того, як ми продовжуємо ходити з Христом. Ми не живемо у полоні свого оточення чи наслідків життєвих обставин. Ми швидше живемо у наслідках власного вибору. Навіть ті люди, які належать до народів, де злий уряд позбавляє їх свободи, також несуть відповідальність за власні рішення.
Так багато людей шукають щастя, але вони ніколи його не знайдуть без Бога і хреста. Вони обмануті пропозиціями порожніх обіцянок. Обманута людина не знає, що вона обманута, тому що насолоджується вигодами, які отримує в той момент, коли тимчасове задоволення займає місце, на якому має бути цілісність. Наприклад, заміжня жінка таємно фліртує з іншим чоловіком, не маючи Божого страху. Не дивлячись на те, що у неї є порядний чоловік, вона закохується у неодруженого хлопця. Її обманули.
Будь яка ситуація, схожа на цю, ілюструє тотальний обман. Цей вчинок ніколи не може бути правильним. В жодних обставинах. Будь яка жінка чи чоловік, які опиняються у такій ситуації, були обмануті сатаною.
Покинувши джерело
Якщо людина покидає Джерело і починає гратися з тим, що вона почула від точного Божого Слова, вона поступово зменшує прийняття правди Слова. Вона стає фамільярною з ним і більше не націлена на те, щоб слухати зі смиренням. Ця людина вивищує себе над хрестом і може казати щось на зразок: "Мені нелегко бути у колі християн" та "В мене зовсім немає друзів у церкві".
Така людина є повністю обманутою. Причиною того, що вона не має друзів, є те, що вона не виявляла себе дружньою (Пр.1824). Вона ставить умови для потенційної дружби і не складає своє життя, тому що не любить любов’ю Христа. Вона не робить себе доступною з точки зору хреста. Вся проблема лежить всередині тієї людині – це не є виною церкви.
Ми маємо дивовижну церковну родину, повну учнів, що живуть з вічною метою і набувають навичку звертатись до Біблійних джерел. Будь хто з тих, хто має цей привілей братерства, знає як процвітати у житті Воскресіння.
Соломон досліджував дуже багато сфер життя, і перетворився на песиміста, перейшовши від негативних циклів у негативний синдром. У Книзі Екклезіяста він скаржиться: "Немає ніякого сенсу у тому, що я досліджую". Він не міг знайти сенс у власних пригодах пізнання. Він не знаходив ніякого сенсу у багатьох дружинах і слугах, якими володів. Його золото і срібло не приносили йому задоволення. Його палаци зі слонової кості, сімнадцять тисяч коней і колісниць – все те, що він набув, не принесло в його життя жодного сенсу.
Окрім того, що Соломон був царем, він ще був чудовим підприємцем і звично проводив мультимільйонні операції. Він започаткував корабельний бізнес з царем Хірамом з Тиру, і його успіх тривав 600 років. Втім жодне з цих досягнень не допомогло Соломону мати мир. Зі всіма його пошуками йому не вдалося обрати Боже життя.
Даремно витрачений час і життя у шрамах
Чоловіки, яких я знаю, покинули щасливі шлюби, чудові родини та успішні справи через інших жінок, випивку та тілесні задоволення. Їхні шлюби загинули, їхній бізнес провалився, і їхні взаємини з Богом були сильно пошкоджені. Деякі з них розкаялися і Бог відновив їх своєю милістю. Проте на багатьох життях лишилися шрами, як результат гріха і втраченого часу.
Ми дійсно не маємо жодного уявлення про те, що неправильні вчинки можуть зробити з нашими життями і життями тих, хто нас оточує. Залежність від азартних ігор залишила одного чоловіка з боргом у 40 000$. Він був потужним пастором впродовж кількох років, але його втрати коштували йому шлюбу та взаємин з дітьми. Він обманював і міг позичати гроші на певний період часу, але кожен цент йшов на пошук задоволення через демонічну залежність від азартних ігор.
Так сумно бачити молодих чоловіків та жінок, які вступають до коледжу і потрапляють у пастку вечірок, сексу та наркотиків. Вони продовжують втрачати свої цінності у спробах знайти щастя.
Соломон приймав рішення, керуючись своїми слабкостями, говорив без любові, досліджував без чистоти, і робив справи, не пов’язуючи їх з Богом. Він укорінив себе у світовій філософії, окремо від Бога. Але жоден пошук щастя без Бога не буде успішним.
Порожні гонитви
"Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць. І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені. І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого! Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!" (Еккл.0208-11)
Соломон мав мудрість. Навіть коли він перебував на вершині світу, марні лестощі не могли його знищити. Він все ще процвітав. Потім він почав шукати знання зі світу і невдовзі пішов за світськими задоволеннями.
Наші пошуки мають слідувати за Ісусом Христом і Його способом мислення. Нам слід тягнутися до Його природи усім нашим серцем. Ми маємо ретельно стерегти наші серця (Пр.0423). Важливо, щоб ми навчилися думати правильно і вкоренилися у своєму призначенні перед Божим лицем. Задоволення не зробить цього для нас. Зустрічі в барі не роблять людей щасливими. Взаємини, що не є укоріненими в Господі, можливо, задовольнять плоть, але вони ніколи не принесуть справжнього щастя.
Соломон шукав багатств і безпеки. Але коли він досяг цього, у нього всередині нічого не залишилось. Серед усього, що він назбирав в результаті своїх прагнень, не було нічого з того, що він хотів.
Нам варто подякувати Богові за те, що Соломон був натхненний написати Книгу Екклезіяста. З неї ми можемо навчитись і пізнати, що є правильним. Особистості народжуються і помирають. Вони старіють, стають слабкими і страждають від хвороб. Вони також процвітають і живуть в рясноті. Але без Бога все це не має значення.
Прив’язаності побудовані на відчуттях
Соломон також грався у політичні вигоди. У Першій книзі Царів 1101-02 він обрав за дружин дочок язичницьких царів. Він хотів знати, як це займатись сексом з язичницями, так ніби це могло принести йому щастя. Внаслідок цих взаємин він покинув Бога. Він не дозволяв Біблійній доктрині мати частку в його житті. Він думав, що якимось чином відчуття заповнять порожнечу в його серці.
Прив’язаності, побудовані на відчуттях, можуть трапитись у досить несподіваний спосіб. Я пам’ятаю пару, яка в певний час була дуже сильно задіяна у служіння Господу. Потім вони приєдналися до фітнес клубу і це переросло в одержимість. Ми всі потребуємо бути в формі, але деякі люди занурюються в це настільки, що полишають Божу волю. Згодом ті чоловік і дружина сумували за служіннями в церкві. Жінка врешті-решт вийшла заміж за колишнього в’язня, а чоловік одружився на невіруючій. Їхні діти були у пастці, десь посередині розбитої родини. На жаль, так сталося, але так не мало бути.
Я бачив, як це ставалося занадто багато разів. Спершу люди віддаляються від слухання Божого Слова. Потім вони звинувачують пастора і церкву. Звинувачення сказані і їх затягує все глибше і глибше в світ. Втілення плотських пожадливостей приносить задоволення – але лише на певний час. Зрештою приходить невдоволеність і результатом цього, практично завжди, стає розлучення. Неправильний вибір призводить до руйнівних наслідків. В подружжях найвищу ціну, як правило, платять діти.
"І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся, і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь. І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові. Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!" (1Цар.1109-12)
Син Соломона Рехав’ам також ввійшов у життя пожадливості влади. Він вирішив підняти податки і пригноблював людей у своєму царстві. Те рішення мало надзвичайну ціну. Люди зненавиділи його і повстали проти нього. Його не хвилював той спадок, що залишив йому батько і всього за кілька місяців десять з дванадцяти ізраїлевих племен відреклися від Рехав’ама. З ним залишилися тільки племена Юди та Веніямина.
В кожному поколінні кожна людина стикається з виборами, які визначать певний результат. І не дивлячись на те, що ми можемо бути схильними до якогось сценарію, вибір все одно за нами. Рехав’ам міг обрати інший шлях, але він цього не зробив. Він пожав ті наслідки, які Бог у Його передбаченні об’явив Соломону. Вибір належить нам, а наслідки належать Господу: тож обирайте життя (Втор.3019).
Відновлення через прийняття правильних рішень
"І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською. І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид. Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів." (1Цар.1104-07)
Наслідком того, що Cоломон увійшов у інтимні взаємини з язичницями, стало те, що він схвалив ідолопоклонство. Безліч його дружин вплинули на нього таким чином, що він представив їхніх ідолів Єрусалимові. Соломон пройшов тяжкий шлях навчання і, коли писав Книгу Екклезіяста, він знав, про що говорить.
Для нас дуже важливою є здатність розпізнавати небезпеки ідолопоклонства. Вивищувати щось понад Богом - це і є ідолопоклонство. Обирати суб’єктивність замість об’єктивної правди Божого Слова – це ідолопоклонство. Одного разу я консультував чоловіка, який сказав, що Бог наказав йому триматись якнайдалі від церкви. Бог ніколи не казав йому нічого подібного. Це було б протиріччям до Послання до Євреїв 1025: "Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той".
Деякі люди дозволяють одній маленькій речі стримувати їх від слухання Божого Слова. Я знаю випадок, коли один член церкви скасував зустріч з бізнесменом, тож бізнесмен сказав, що не хоче більше повертатись до церкви. Він, повний віри, приходив до церкви впродовж 10 років. Втім, зараз він живе в ідолопоклонстві до свого бізнесу. Він не має жодного розуміння категоріальної доктрини і, таким чином, жодного духовного сприйняття Божественного потенціалу.
Соломон був відведеним. Він пройшов весь свій шлях з релігіями своїх дружин і випробовував релігії з усіх точок зору. "Яка вона та релігія? Якою є ця релігійна філософія? Котра релігія є найкращою? Ось та мабуть дуже захоплююча. Можливо було б чудово взяти потроху від кожної з них". Подібні думки могли крутитись в Соломоновій голові.
Цей чоловік, Соломон, був сином царя Давида. Його батько був одним з найвидатніших вчителів з тих, що колись жили. Книга Приповістей, що також написана Соломоном, ілюструє ті величні речі, яким він був навчений. Його ростила Вірсавія, одна з найкращих матерів всіх часів. Але він все одно прихилився до світових релігій.
Рішення Соломона понизили його до доріг марнославства і порожнечі. Він перепробував все, і йому нічого не лишалося, як сказати: "Все це порожнє. Все це беззмістовне. Ніщо з цього не має ніякої мети. Можливо, краще б я взагалі не народжувався".
Повернення до Господа
Соломон досяг кінця самого себе. Тепер цей дивовижний чоловік був старим. Колись він був гарним, але зараз втратив свою привабливість. Випивка, розпуста і життя в гріху лишили його знудженим. Він став дуже фамільярним, гордим та зверхнім. Він навіть почав сумніватися у цінності мудрості. Мудрець і дурень врешті опиняються в одному і тому ж місці, каже Соломон.
"Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху…" (Еккл.0320)
Ось де він опинився. Його вибір привів його до гірких наслідків.
Однак в 3-му розділі Книги Екклезіяста ми бачимо, що серце Соломона почало навертатись до Бога. Святий Дух прийшов працювати зі зламаною людиною. Через деякий час Соломон почав висловлюватися, відштовхуючись від тієї точки зору, котра відкрила йому, яким саме чином Бог дає нам речі зі світу для нашого задоволення. Включилося каяття і він усвідомив:
"Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом." (Еккл.0301)
Поступово Божа точка зору знову почала панувати у мисленні Соломона. Він впізнав покарання, яке Бог дав йому, і врешті-решт він зрозумів його цінність. Великі речі і велика мудрість були довірені Соломону, і тепер він бачив, на що все це перетворилося. Його рішення коштували дуже дорого.
Бог все робить прекрасним
Тепер Соломон розпочав новий шлях; він обирав думати з Богом. Останні 10 розділів Книги Екклезіяста несуть в собі важливі для нас вказівки. Соломон зрештою дивиться на те, як Бог все робить прекрасним у своєму плані.
"Усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця..." (Еккл.0311)
Соломон усвідомив, що саме Бог зробив для нього, і був дуже вдячним. Навіть знаючи про всі ті гріхи, які він вчинив, Бог все одно поклав вічність йому у серце.
Соломон знову став чудовим інструментом Святого Духа. Книга Екклезіяста увійшла до канону Святого Писання, оскільки об’являє нам те, що вибір може зробити з людиною. Врешті-решт Соломон пов’язав свій досвід з тим фактом, що людина не може осягнути Божої роботи, яку Він визначив з самого початку. Самоствердження та егоцентризм залишили його спустошеним. Врешті він зрозумів, що ніщо стає чимось лише тоді, коли воно зроблене крізь Бога.
"Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!" (Еккл.1213)
Висновок
Соломон ніколи не був задоволений своїм добробутом, багатством та славою. Жінки, музика, слуги – ніщо з цього не наповнювало його. Наповнення прийшло тоді, коли Він дозволив Богові покласти вічність всередину нього. Ніщо не змогло зрівнятись з Божою роботою в його серці.
Проблеми, які пересвідчував Соломон, були наслідком його волі. Він обрав гонитви за тим, що не було від Бога. Це все залишило його з викривленою системою цінностей. Коли Соломон повернувся до Бога, то зрозумів, що людина має просто їсти і пити, і насолоджуватися добрими плодами своєї праці. Він мав це на увазі у виключно хорошому сенсі. Просто життя Соломона було настільки пошкодженим, що він не міг насолодитись навіть обідом у сімейному колі.
Його послання до нас є таким: вибирай Бога і насолоджуйся тим, що Він дає тобі, але не зловживай цим. Все, від чого ми отримуємо задоволення, це Його подарунки. Оберіть дозволяти Його Слову наповнювати вас вмінням радіти.