Тисячі й тисячі душ, які обмінювалися подарунками на Різдво та святкували цей день із вечірками та дурощами, але які ніколи так і не визнали, що Ісус народився в цей день у світ, щоб стати Спасителем, сьогодні перебувають у пеклі. З іншого боку, тисячі людей, які мають добрі наміри, відзначають Різдво, просто відвідуючи релігійні церемонії, але хоч вони і досконало виконують свої зобов'язання, багато хто пропускає серце Різдва.
Зміст
- Конфліктуючі царства: досконалість Божого плану
- Він прийшов у покірності
- Задум Христа: наша досконалість
- Христос приходить до звичайних людей
- Висновок
Боже Слово говорить у Посланні до Галатів 0504: "Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!" У Першому посланні до Коринтян 0117-18 хрест Ісуса Христа безрезультатний для тих, хто його не любить. Люди зневажають хрест, коли не приносять його в служіння примирення для своїх шлюбів і сімей. Воскресіння безрезультатне для тих, хто живе в тілесності. Боже Слово безрезультатне для людей, які не розуміють сили і життя Святого Духа.
Читаючи цей буклет, почніть з уважного прочитання Євангелії від Матвія 0201-25 і Луки 0201-20, враховуючи навіть історичні деталі. Бог хоче справити враження на нас, що Він є Богом великої деталізації - що речі та люди, за якими ми схильні "поспішати", є частками, які виявляють шедевр з небесної точки зору. Нехай Христос наповнить ваше серце справжнім значенням Різдва.
Конфліктуючі царства: досконалість Божого плану
Октавій, правитель Римської імперії на момент народження Христа, не хотів, щоб його називали царем. На його думку, бути царем було недостатньо високо. Він також не хотів, щоб його називали диктатором, тому що диктатори були лише тимчасовими. Тому римський сенат порадився, і вони вирішили дати йому титул, який натякав на божественність: Цезар Август.
Під час правління Цезаря Августа не було війн і лише з однієї причини: усі підвладні йому були в неймовірній неволі. Коли він видав указ для всієї імперії про реєстрацію на оподаткування, не було оскарження, тому що ніхто не наважувався оскаржити.
За багато кілометрів від Риму, у маленькому місці під назвою Назарет, серед усіх людей Галілеї та Юдеї, жила унікальна пара — Марія та Йосип. В утробі Марії був Божий Син.
Йосип ретельно оберігав Марію, коли вони йшли зареєструватися до міста Віфлеєму. Але коли вони нарешті прибули, не було ні готелю, ні заїжджого двору, ніякого місця взагалі. Навіть каталума (перекладена професором Огієнко як "заїзд"), місце для ночівлі худоби, була заповнена худобою. Для цієї, здавалося б, незначної родини не було місця, де зупинитись.
Так залишилась ще одна можливість. Там було кілька сараїв, і Йосип привів Марію в один із цих крихітних сховищ. Там Марія народила немовля Ісуса.
Уявіть собі сцену. Вони не могли зупинитися там, де були люди, тому що не було місця — ніякого палацу для Царя царів, ні готелю. Вони не могли зупинитися там, де була худоба, тому що не було місця. Тож Марія подалася до сараю і народила Божого Сина.
Марія була незайманою. Вона зачала від Святого Духа. Але в день, який змінить вічні долі, не було ні акушерок чи прислужниць, які були б присутні на цьому святому народженні. У неї не було нікого, хто б допоміг їй народити дитину. Вона сповила Його. Марія, мати Ісуса, не мала зовсім ніякої допомоги.
Якщо можете, збагніть це: з усіх куточків світу люди приїжджали вшанувати наказ Цезаря. Вельможі, одягнені в пурпур і пишність, простолюдини, одягнені в лахміття, — така різноманітність людей, які прийшли з усіх верств суспільства, щоб записатися на перепис. А з небес Божі очі були направлені на незначну селянку та її чоловіка Йосипа.
Виповнення обітниці
За сімсот п’ятдесят чотири роки до народження Христа Святий Дух сказав Ісаї в 0714-15: "…Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл. Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибрати".
Масло і мед говорять про бідність. Це означало, що Марія та Йосип не матимуть жодної міри їжі, щоб дати цій дитині, як бідні люди, які днями й тижнями мали лише молоко та мед і назбирали трохи хліба.
І ось чому я так захоплююся Біблією — чому я люблю Боже Слово, люблю проповідувати Біблію, бути у служінні, яке вірить у Біблію та йде у весь світ. Ми проголошуємо Спасителя, Який ототожнює себе з бідними і слабкими. А в Книзі Михея 0501 Боже Слово говорить: "А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних."
За сімсот п’ятдесят чотири роки до цього, як передбачив Ісая, коли цар Ахаз не вірив і не хотів знамення, Ісая сказав, що знак буде даний династії Давида.
Народження Ісуса Христа було пророковано; Його бідність, Його священство і Його праведне правління були пророковані. Разом з Його Царством були пророковані Його страждання, відкинення та смерть. Але також було передбачено переможне воскресіння Ісуса Христа та Його вознесіння.
Правдивість Його Слова
Тільки в Божому Слові ми маємо книгу, настільки точну, що кожна деталь пророкована. У нас є вірні слова, які були доведені знову і знову. І оскільки було пророковано, що Ісус народиться від незайманої дівчини в бідній родині, Він прийшов не як біржовик, не як президент країни, не як інженер, не як фінансист. Він прийшов як Спаситель.
Боже Слово говорить, що Ісус був перворідним у Марії. Він прийшов у змарнене суспільство, де Римською імперією правила людина, яка вважала себе Божеством. Але Ісус Христос був перворідним у творінні, перворідним серед братів (Рим.0829), перворідним із мертвих.
В Книзі Ісаї 5309 говориться: "І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...". В Євангелії від Матвія 2738 розкривається, що коли Він висів на хресті, злодій був з ліва від Нього, і злодій – справа. Вірші 57-60 доводять, що Він був похований у позиченій гробниці, що належала Йосипу з Ариматеї, багатому чоловікові, який був учнем Ісуса.
Ісус Христос, наш Спаситель, прийшов до нас у найнезвичніших умовах. В Книзі Дій 0832-33 сказано: "Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...".
Він прийшов у покірності
Коли ми розглядаємо сповіщення про народження Ісуса, важливо розуміти, що ангели з’явилися пастухам, прославляючи Бога славною, всеохоплюючою хвалою. Небо засяяло, коли ангели почали прославляти цього Христа — цього Чоловіка, чиї покірність і смиренність були передбачені. Цей Чоловік, Який, "бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної... " (Флп.0206-08).
Ісус Христос, наш Господь, наш Творець, наш Викупитель, наш Спаситель. Він прийшов у світ з лагідним і покірним духом, який був готовий народитися в сараї. У Нього навіть не було місця, щоб розділити його з худобою протягом ночі. Він не міг народитися в іншому місці, крім сараю.
І цей Чоловік, вихований у злиденному місті Назареті, показав нам, що означає бути слугою, що означає мати лагідний дух. Він міг би нарікати на план Отця: "Чому Я не можу народитися в якомусь іншому місці, крім сараю?" Він міг би нарікати: "Чому Я принаймні не можу народитися там, де худоба? Чому немає кому допомогти Марії?" Він міг попросити стільки всього: "Чому Ірод мав убити всіх первістків, щоб спробувати вбити Мене?" Він міг би питати про це. Але Він цього не зробив.
Відкрий наші очі, ми хочемо побачити Ісуса
Більшість людей не розуміють, наскільки їм пощастило. У більшості є дім. Принаймні, у нас є якесь житло, їжа та одяг. У багатьох є програми страхування, і більшість із нас має пристойне здоров’я. У нас є робочі місця, безпека та гроші, чи якісь продукти для задоволення основних потреб. І все ж в нашому комфорті в сім’ях часто продовжують боротися та прикладати великі зусилля, тому що багато хто не приймає смиренного народження Ісуса Христа у своєму серці. Вони не приймають ні П’ятидесятницю Святого Духа, ні реальність живого Бога. Люди ремствують і нарікають, тому що немає покірності.
Цей світ сповнений проблем, але дяка Богові за дивовижну благодать, яка була дана нам. Ми маємо співати хвалу Богові і віддавати Йому славу на висоті! Ми маємо Йому поклонятися, тому що Він сказав нам про все, що станеться. Все про Нього було пророковане.
І Той, Хто піклувався про дітей, сказав: "не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким". Той, Хто відвідував простих людей, як Марія, Марта та Лазар, тому що жив як проста людина; Той, про Кого сказано: "та краси не було, щоб Його пожадати!" (Іс.5302); Той, Хто тепер спускається, щоб прийти жити в наших серцях,—Він замешкує наші життях з Отцем і Святим Духом.
Він — Той, Хто надихнув простих людей написати шістдесят шість книг Біблії, повний канон Писання. Саме написане Боже Слово показує, що ми не повинні жити в цих проблемах. Натомість ми можемо бути мертвими для гріха і живими для Бога через живе Слово, Ісуса Христа. Він говорить, що ми можемо вважати себе дійсно мертвими для гріха (Рим.0611). Потім Він говорить нам не дозволяти гріху панувати в наших смертних тілах (Рим.0612).
Віддайте себе
Кожній Божій дитині потрібно віддати себе Тому, Хто є Богом. Його Святий Дух входить у наше життя і виявляє правду про Ісуса Христа та вірність кожного Божого слова. Він розкриває реальність майбутнього Схоплення, правду про оцінку на суді Віма для віруючих на небесах і Другого Приходу Христа, коли ми повертаємося з Ним верхи на білих конях.
Святий Дух виявляє віруючим Періоду Церкви силу Христового життя. Ми живемо в час, коли кожен має доступ до Бога безпосередньо через Ісуса Христа. Ми є членами царської родини, царями та священиками Божими (1Пт.0209). Такими ми зроблені Христом, омиті від наших гріхів Його власною дорогоцінною кров’ю. Ми живемо в період, коли робота завершена настільки, що кожен християнин довершений в очах Бога Отця (Кол.0210).
У Посланні до Филип’ян 0315 говориться, що ті, хто досконалий у своїй позиції в Христі, повинні забути минуле і йти вперед за нагородою високого поклику. Якщо ви не пересвідчуєте своєї позиції через щось, що не так у вашому житті, Бог відкриє вам і це.
Привілейовані люди
Зараз ми маємо такий привілей через народження Христа та через Його смерть, поховання, воскресіння та вознесіння. Ми є членами Його тіла, плоті та кісток, з’єднані з Ним, як один дух (1Кор.0617). Ісус Христос ближчий до нас, ніж усе, що ми можемо побачити своїми очима, тому що Він живе всередині нас. Ми маємо привілей спілкуватися з Христом, коли ми викупляємо час, тому що дні лукаві.
Ми маємо такий привілей представити Євангеліє, завдяки якому ми можемо витягувати чоловіків і жінок з пекельного полум’я до небесного сяйва, до небесної подорожі. Ми маємо привілей пропонувати людям Боже прощення їхніх гріхів.
Ми маємо привілей жити чистим, бездоганним, святим життям і мати зосередження на Бозі, приймаючи Його любов, яка проганяє страх. Ми маємо привілей бути поруч із Тим, Хто створив нас, Тим, Хто був настільки смиренним, що залишив сяйво небес і прийшов до сараю для Свого народження.
Ми маємо такий привілей молитися Богові і бачити, як Бог змінює цю націю, наші сім’ї та неспасенних близьких. Ми маємо такий привілей говорити з Богом і бачити, як процвітають наші бізнеси, процвітають наші сім’ї, а наше християнське життя перевершує наші очікування.
Ми маємо такий привілей бачити, як Бог рухається, приносячи те, що небо бажає дати нам: Спасителя, нашого Господа, і радість Його Святого Духа, з хвалою і поклонінням.
Ми маємо такий привілей бути зміненими від слави до слави, як від Духа Господнього, замість того, щоб залишатися тими ж як були раніше. Натомість, "де Дух Господа, там свобода", і ми змінюємося. Ми приходимо перед Богом у покірності та смиренні, і ми розуміємо, що якою б не була наша доля в житті, немає жодної речі, яка могла б зрівнятися з покірністю Його народження. І ніщо не може зрівнятися з тим, як повелися з Марією та Йосипом, коли в каталумі не було місця.
Прийміть дари Його обітниць
"А оце перемога, що світ перемогла, віра наша (особиста)" (1Ів.0504).
"Він (Бог) постійно чинить нас переможцями" (2Кор.0214).
"Але в цьому всьому ми перемагаємо (більше ніж переможці) Тим, Хто нас полюбив" (Рим.0837, в оригіналі).
"Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любові, і здорового розуму" (2Тим.0107). Дух страху походить від диявола. Дух депресії, занепокоєння і смутку походить від диявола. Бог дав мені здоровий розум і силу в моєму мисленні. "Радійте в Господі завжди, і знову кажу: радійте! У всьому дякуйте (в оригіналі). Дякуйте за все" (Флп.0404; 1Сол.0518; Еф.0520).
Ми є членами Божої царської родини, царськими священиками, посадженими вгорі. Ми не громадяни другого сорту. Ми маємо спадщину, і маємо доступ до Отця щодо всього. Все, що мені потрібно робити, це вірити, приймати та наближатися до престолу благодаті й милості.
Ми маємо право за народженням, і воно виявлено в Божих обітницях. Усі Його обітниці є Так (2Кор.0120). Жодна з них не впала на землю (1Цар.0856). Одружися з цими обітницями; цілуй ці обітниці; залицяйся до цих обітниць. Виходь гуляти з цими обітницями і лягай спати з цими обітницями! Вони наші!
Задум Христа: наша досконалість
Ми, які прийняли Ісуса Христа як нашого Спасителя, розуміємо, що Він прийшов на землю як людина — із тіла й крові — щоб придбати наше спасіння і звільнити нас від покарання та влади гріха. Але Господь Ісус Христос народився в скромних яслах у крихітному сараї у Віфлеємі Юдейському з однієї причини: щоб удосконалити кожного християнина і ввести нас в досконале оточення небес.
Кожен бажає бути в краї, де немає хвороб і смерті, де більше ніколи не буде насильства. На небесах більше ніколи не буде розлучення або людини, яка в сльозах піде з кладовища, тому що втратила кохану людину. Ніколи не лунатиме звук сирен, що прямують на порятунок постраждалих від аварії.
Господь Ісус Христос обмежив себе до нашої вільної волі. Але для тих, хто бажає, Він удосконалює Своїх людей, уподібнюючи нас до Свого образу. Тільки коли ми отримаємо наші нові прославлені тіла, ми будемо вдосконалені. Тим часом Він прийшов, щоб зробити нас позиційно прийнятними. Налаштовуючи до Божої благодаті, стає можливим, щоб наша позиція в Христі стала нашим пересвідченням. Але тільки після того, як ми будемо вдосконалені, ми почнемо усвідомлювати славну роботу Голгофи і славну мету Його народження в яслах.
Обраний Отцем
Коли Христос народився, це був дуже темний час в історії. Країна була переповнена податками, аморальністю і проблемами. Отець вибрав цей час, щоб це немовля народилося в яслах у бідної дівчини з Назарету і теслі.
Потім Бог вибрав пастухів, щоб вони першими почули, як ангели сповіщають про народження Христа. Історія описує пастухів як людей, які були відкинуті — зранених, скривджених і страждаючих. Багато стали пастухами, тому що були ізгоями. Відкинуті лідерами релігії та суспільства, вони віддали перевагу бути наодинці з вівцями.
Ісус прийшов до цих зранених людей, яких вважали "пошкодженим товаром". Релігійні лідери вважали пастухів злодіями. І все ж про народження Спасителя не було сповіщено ні знатним людям в палацах, ні політикам на горі, ні багатіям. Ангели з’явилися пастухам. Вони були так вдячні, і прийшли до Нього, співаючи хвалу.
Марія була вибрана. І Йосип, тесля. І ясла, годівниця для тварин. І сарай. Саме так Ісус вирішив народитися. Саме групі скромних пастухів з’явився ангел Господній і сказав: "Не бійтеся". Ангели співали, і небо освітилося, коли слава Божа осяяла їх.
Ісус Христос завжди з’являється тим, хто вважає, що не має цінності, хто думає, що не має що запропонувати. Марія, Йосип і пастухи — яка історія!
Хто на престолі?
Але був цар на ім’я Ірод, який зайняв престол в Ізраїлі після того, як його батько був убитий. Він набув великої влади, і його план полягав у тому, щоб контролювати країну і зберегти свою владу. Тож він запросив усіх своїх ворогів на бенкет і вбив кожного з них. Він убив діда своєї дружини, її брата і трьох своїх синів в останні кілька днів свого життя, коли підозрював, що один з них прагне його престолу. Тому, почувши, що мудреці шукають царя, який народився в місті Давидовому, Ірод був сильно стурбований.
Боячись, що він помирає, Ірод запросив шанованих і простих людей на бенкет на честь себе. Але коли ніхто не плакав і не висловлював пошани, якої він жадав, він планував убити їх усіх. Він навіть намагався завоювати повагу євреїв, купуючи товари для будівництва храму, але його не спонукала повага чи любов до них.
Хоча Ірод володів великою владою, він був самотньою людиною, яка була глибоко стурбована. Він збрехав, коли сказав мудрецям: "Скажіть мені, де Він, щоб я міг піти й поклонитися Йому". Ірод жив у омані, яку так добре знав. Він був роздратований думкою, що Цар народився в яслах, тому що цей Цар зіткнеться зі страшною силою, якою він володів.
Христос приходить до полонених
Ісус Христос приходить до багатьох типів людей у цю пору року. Можливо, вони не схожі на Ірода, але вони стурбовані. Вони хочуть контролювати один одного. Вони хочуть бути головними в тому, що відбувається в їхніх шлюбах. Вони не хочуть втрачати контроль, тому боротьба триває. А в деяких випадках кожна людина прагне до переваги. Може бути випадок, коли жінка буде прискіпуватися, поки не переверне життя в родині догори ногами. Ісус приходить і протистоїть контролюючим, керуючим духам, які продовжують рік за роком, але вона не дозволяє Ісусу Христу бути Царем її життя. Вона не дозволяє Йому протистояти своїй слабкості, тому продовжує жити в ній, а потім відчуває провину, при тому викликаючи сум у оточуючих через цей керуючий дух. Вона в полоні власної точки зору.
Хтось інший може мати дух порнографії або дух неправедних фантазій, пожадливості та розпущеності, але він живе у запереченні. Ісус приходить, щоб дати йому перемогу і привести його життя під контроль Святого Духа. Але коли людина відмовляється віддати свій контроль над цією нищівною саморуйнівною слабкістю, він обмежує Святого ізраїлевого (Пс.7841). Але Ісус все ще приходить до тих, хто переживає, і тих, хто не бажає віддати себе Йому.
Ось Він. На сцені з’явився Спаситель для всіх людей. Ірод не міг витримати, тому вбив усіх дітей чоловічої статі від двох років і менше. Пастухи знайшли немовля Христа і поклонилися Йому, тому що Бог промовляв до них через ангелів. Мудреці, які вивчали науку, медицину та астрономію, прийшли, тому що шукали правди. Слідуючи за зорею зі Сходу, вони знайшли Правду.
Христос приходить до звичайних людей
Різдвяна історія містить так багато деталей. Але найпрекрасніше ось що: коли Святий Дух рухається і Боже Слово стає реальним, Господь Ісус Христос особливо приходить до звичайної людини. В Євангелії від Марка 1237 сказано: "І звичайні люди залюбки Його слухали (в оригіналі)". Звичайні люди — це ті, хто проходить через стільки життєвих труднощів, ті, хто не знає, що означає бути вивищеними на високі позиції.
Господь прийшов до Давида, наймолодшого з його родини. Він підняв Давида, щоб перемогти Голіафа. Був вибраний той, хто не був визнаний ні Самуїлом, ні кимось іншим. До тих, хто не благородний, тих, хто принижений, приходить Ісус і хоче, щоб чудові речі — великі речі — відбулися з тими, кого називають "незначними".
Гедеон був із найменшого племені. Цей невисокий юнак почувався таким засоромленим і таким невпевненим, а Господь підняв його, щоб перемогти мідіянітян. Бог прийшов до Гедеона, який був найменшим з усього свого племені.
Ось чому Біблія говорить, що Бог за нас. Оскільки Він за нас, ніхто не може виступити проти нас в кінцевому підсумку. Бог не записує наші гріхи. Він не відкидає нас, коли ми падаємо. Одного дня ми будемо жити в досконалому місці в наших нових прославлених тілах. Бог за нас!
Ісус пішов до лайливого рибалки і дозволив йому стати лідером усіх учнів. Петро служив євреям, самарянам та язичникам, і він мав ключ як інструмент Бога, щоб відкрити всі три двері. Хоча Петро впав і відрікся від Христа, Ісус Христос могутньо використав його. Він був Божою людиною, незважаючи на лайки та невдачі свого життя. Бог використав Петра, і Він отримає за це всю славу.
Бог міг би використати високого, красивого чоловіка, щоб донести Євангеліє до язичників, але натомість Він використав дуже низького чоловіка, у якого були величезні проблеми з очима і писклявий голос. Апостол Павло вважався потворним у своїй зовнішності. Вони сказали: "…особисто присутній слабий, а мова його незначна" (2Кор.1010). Його відкинули в Коринті; люди віддавали перевагу Кифі чи Аполлосу через зовнішність Павла. Але Бог використав цього маленького чоловічка з проблемою з очима і підняв його, щоб досягти всіх язичників.
Бог завжди використовує маленьких людей, і Він завжди використовує людей, які роблять "маленькі" речі, наприклад, дають чашку холодної води. Він використовує речі, які здаються незначними, як-от тканина для сповивання, ясла та годівниця для тварин. Він завжди використовує маленькі речі та незначні речі, але в Його очах вони дуже великі. Чому? Ісус Христос за нас.
Звичайно, Бог благословить багатих. Звичайно, Він спасе кожного, хто є багатим, якщо він упокориться і прийде до Нього по благодаті через віру в Ісуса Христа. Звичайно, Він вчинить процвітання Своїм людям відповідно до Своєї волі для просування Його Євангелії. Але Господь хоче дати нам великий урок у різдвяній історії: Він завжди використовує людей, і Він не дивиться на зовнішнє.
Мойсей не вмів добре говорити, тому використав Аарона, щоб говорив за нього. Через порушення мови він думав, що його не можна використати. Але Бог використав Мойсея, щоб вивести два з половиною мільйони людей з Єгипту.
Бог використав тихого, мовчазного Андрія, який був замкнений у власну особистість. Він використав імпульсивного, галасливого Петра, який був самовпевнений і завжди переборщував. Він використав Івана та Якова, "синів грому", які до зустрічі з Христом були гнівними людьми зі злими характерами.
Господь використовує так багато різних особистостей, і Йому байдуже, наскільки вони малі у власних очах. Йому байдуже, звідки ви родом. Він піде в нетрі Назарету, щоб народитися в родині теслі, до маленької селянської дівчини, щоб народити цього чудового Спасителя.
Глибини Божої Любові
На Господа Ісуса Христа полював тиран, цар Ірод, але Він утік. Він зіткнувся з цим царем, який хотів Його вбити, і Ірод помер у поразці та розчаруванні. Але пам’ятайте: усі біди, які мучили Ірода, могли бути прощеними і полегшеними Ісусом Христом.
Подумайте про те, що Бог сказав в Книзі Ісаї 0504: "Що ще Я міг би зробити вам більше, ніж зробив?" Кожному з нас Він говорить: "Я забрав усі твої гріхи. Я став гріхом. Я заплатив ціну твого присуду. Я помер замість тебе. Я заплатив ціну за все, що ти коли-небудь робив. Я заплатив ціну Бога Отця за святість, справедливість і праведність Своєю жертвою любові".
Тепер Ісус Христос чекає, щоб бути благодатним до нас. Якщо ми віримо, Він сказав: "Я прийду у ваше життя і дам вам дар вічного життя. Якщо ви вже спасенні, але стурбовані, то це лише тому, що ви не довіряєте силі Мого воскресіння, Моєї любові, Мого прощення та оновлення вашого розуму Моєю благодаттю. Якщо ви стурбовані, Я зцілю ваші турботи. Мені байдуже, які ваші тягарі. Я розумію кожен тягар, який ви несете".
Про Бога сказано (Іс.6309, в оригіналі): "В усякому утиску (стражданні) їхньому тісно було і Йому (страждав і Він)". Я ніколи не міг повністю зрозуміти це: з усіма нашими стражданнями і Він страждав. Це емпатія, це співчуття, це ототожнення, це єдність.
Оскільки Його любов така велика, Ісус сказав: "Якщо ви мучені; якщо ви обтяжені; якщо ви не були зцілені і ваше серце було розбите і не було загоєне; якщо тягар приголомшив вас і, здається, ніхто цього не розуміє — якщо ви проходите через такі види боротьби, прийдіть до Мене, і Я дам вам спокій. Я дам!" (див. Мт.1128.)
"Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм" (Мт.1129).
Визнавайте своє забезпечення
Усе, що Ісус робив на землі, Він робив як звичайна людина зі звичайними людьми. Він благословить будь-кого, але ті, хто розуміє природу Його посвяти, можуть довіряти Йому у всьому, будь то сімейні проблеми, фінансові потреби чи будь-які інші проблеми. Якщо Він помер, пролив Свою кров, був похований і воскрес, тому що Він любить вас і кличе вас по імені — якщо Отець не пощадив Свого власного Сина, але видав Його за всіх нас, — чи не дасть Він нам усього (Рим.0832)? Так говорить Боже Слово!
Усім нам потрібно відкрити для себе це дорогоцінне життя Христа в новому народженні спілкування Воскресіння, у новому народженні радості Вознесіння, у новому народженні ревної молитви та в новому народженні визнання нашого забезпечення в Господі Ісусі Христі.
Ця сцена з яслами повинна привести нас до Христа. Нехай Він буде Господом над хворобами, Господом над гріхом, Господом над болем, над ранами, над помилками, над беззаконням, над пасивністю, над фінансами. Він Господь над усім золотом і над худобою на тисячі гір (Пс.5010). Він Господь над всесвітом, Той, Хто контролює історію, Той, Хто відповідає за кожну деталь життя. І Він чекає, щоб ми просто прийшли.
Все, що Він говорить віруючому, це: "Прийди". Просто прийди. Це лише одне слово. Якщо у вас є керуючий дух, отримайте перемогу і дозвольте новому народженню життя Воскресіння цього разу взяти гору. Страх і занепокоєння впливають не тільки на центральну нервову систему, а й на все фізичне тіло. Якщо у вас дух прискіпування або дух страху і занепокоєння, ви прийдете?
Коли ви отримаєте своє зцілення від цих проблем, ви зцілитесь від фізичних хвороб і симптомів, які виникають від нервового напруження. Це крик Спасителя: "Чи ви прийдете і дозволите Мені зцілити ваше серце та ваші зранені стосунки? Чи ви прийдете тільки тому, що Я хочу, щоб ви прийшли?"
Чи не думаєте ви, що якщо Христос помер за вас і кличе вас по імені, то Він також подбає про все, що ви Йому принесете? Принесіть все це Ісусу і покладіть до Його ніг. Прийдіть, тому що Він любить вас вічною любов’ю. Він ніколи не покине вас, і Він ніколи, ніколи, не полише вас. Він удосконалить вас і приведе в досконале місце.
Бажання Христа щодо нас таке: "Я хочу, щоб ви пізнали Мене, відгукувались на Мене, служили Мені, були сім’єю зі Мною, шанували Мене і виявляли Моє життя, поки ви на землі".
Наш час короткий. Ми маємо привілей вправлятися в вірі та довіряти Божому Слову. Виявляйте Його життя в деталях маленьких речей. Він прийшов до нас. І тепер ми можемо відважно приходити до Нього.
Висновок
Чи вдячні ви за те, що Ісус Христос був достатньо покірним, щоб народитися в сараї? Чи вдячні ви за те, що Марія мала сили народити Його без сторонньої допомоги і сповити Його? Чи вдячні ви за те, що Він виріс у бідності? Що Йосип був столяром? Що завдяки цим покірним починанням Він може ототожнити Себе з кожним із нас? Ісус залишив найкраще на небесах і коридори слави, коли спустився на позицію нижчу за ангелів і став найменшим на цій планеті.
У нас є Спаситель; Він — Господь всесвіту. Зробіть Його своїм Господом сьогодні. Зробіть Його дійсно своїм: Він хоче бути Господом вашого здоров’я, Господом вашої мудрості. Зробіть Його своїм освяченням, Тим, Хто наповнює вас Своїм Духом. Він Господь, Який любить вашу душу, Господь усякої благодаті, Господь усякої милості, Господь всякого прощення. Нехай Він буде Господом нових починань. Дозвольте Йому змінити ваш шлюб. Дозвольте йому змінити ваш розум. Увінчайте Його Господом!
Дорогий Небесний Отець, Ти є Світлом, і все, чим Ти є, Ти вільно пропонуєш кожній людині. Ти пропонуєш нам життя в рясноті в Твоєму Дусі. Ти дав нам найкраще.
Дякуємо Тобі за те, що хоч Ти був багатим, але став бідним (2Кор.0809). Ми вдячні, що через Твою бідність ми стаємо багатими в благодаті, багатими в прощенні, і багатими Святим Духом. Ми можемо все подолати вірою, тому що "більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі" (1Ів.0404). Ми любимо Тебе, Отче, і славимо Тебе, і дякуємо Тобі в ім’я Ісуса. Амінь.