Багато людей часто допускають думки, через які їхні емоції виходять з-під контролю. Потім вони схильні впадати в реагування, які основані на почуттях і обставинах.
Якщо люди так ніколи і не встановлювали меж любові в їхньому житті, вони стають реакційними в ситуаціях замість того, щоб бути чутливими до Святого Духа. Межі - це контрольно-пропускні пункти. Вони тримають правильні речі всередині і неправильні речі зовні. Що надає цим кордонам сили в наших життях ― так це Божа велика любов.
Зміст
У цьому буклеті ми розглянемо способи, в які любов може зберегти і захистити нас, забезпечуючи досконалий мир і радість, незважаючи на те, що може статися на нашому шляху.
Найвища жертва Любові
Чи є якась рана, якої не зазнала Любов? Господь Ісус Христос отримав рани в Його бік, Його руки і Його ноги. Подумайте про знущання, якого Він зазнав. Те, що Він вистраждав на хресті, було найвищою жертвою любові. Любов більше ніж здатна витримати остаточне пересвідчення страждання.
Багато людей не можуть витримати найвищої форми страждання, тому що Святий Дух ще не наповнив їх Своєю любов’ю. Коли Святий Дух поступово і безперервно виливає Божу любов у наші серця, тоді ми будемо мати здатність витерпіти жертву найвищої любові до інших.
Так часто християни реагують на інших, не виявляючи навіть натяку на найвищу любов, що довготерпить заради всіх людей. Це дуже серйозно, тому що любов є найпереконливішим доказом, який виявляє наше справжнє спасіння і вічну безпеку (Ів.1335; 1Ів.0314). Якщо ми не ходимо в любові, ми точно зійдемо зі шляху за короткий проміжок часу (Еф.0502). Ми знаємо, що перейшли від смерті в життя, якщо ми любимо один одного. Найбільше страждання любові представлене в жертві. Як Христос поклав Своє життя за нас, так само і ми повинні складати життя один за одного (1Ів.0316).
Любов складає Своє життя
"Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті. Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б. Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів! " (1Ів.0314-16)
Це питання, з яким так багато християн не хочуть стикатися через те, як воно описане в Писанні: якщо ми діємо в чомусь меншому, ніж Божа любов, то ми діємо у формі ненависті. Все, що менше ніж жертовна любов, є ненавистю в тій чи іншій формі.
"Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені! Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих! На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх. До Тебе взивали вони і спасенні були, на Тебе надіялися і не посоромились. А я черв’як, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі. Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають! Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав! Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї! На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог! Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника! Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене, на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить! Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі. Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене. Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої... Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені! 19Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають..." (Пс.2202-19)
22-й псалом виявляє, що найвище значення любові – це віддати своє життя за тих, хто цього не заслуговує. Ісус Христос ініціював любов, коли відгуку не було. Нестача нашого відгуку не зменшує прояву любові, яку Господь виявив на Голгофі.
Демонстрація справжнього характеру Любові
Ісус Христос прийшов у світ, де кожен звернув на свої шляхи. Ісус не прийшов у світ, який хотів би Його любові. Він прийшов у світ, де ніхто не шукав Бога. Тим не менш, коли ми ще були грішниками, Він прийшов на землю і помер на хресті, щоб продемонструвати природу Свого характеру, сутність Його характерних рис і характеристики значення Його любові.
Шлюб ніколи не повинен бути заснований на людському тяжінні. Я чув від чоловіків про їхніх дружин: "Вона мій найкращий друг". Чи це означає, що якби вона обернулася проти нього, він би любив її так само сильно? Чи залишиться він для нею другом? (Пр.1717)
Якщо моя дружина обернеться проти мене, і я перестану бути справжнім, вірним і люблячим другом для неї, тоді я її не люблю. Натомість я просто залучений у взаємну дружбу з її взаємною повагою і захопленням, яке задовольняє взаємну потребу.
Шлях до радості та миру
"А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!" (Гал.0522-23)
З любов’ю приходить радість. Любов не може виробити нічого іншого, крім радості. Радість - це сила любові. Книга Неємії 0810 проголошує, що радість Господа є нашою силою. Перший плід Духа – любов, другий згаданий - радість. Бог дає радість, яку жодна людина не може відібрати у людини, яка живе у найвищому значенні жертовної любові життям, яке наповнене Духом і Словом. Разом з радістю приходить мир, третій плід Святого Духа.
"Він чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою" (Пс.14714)
Нам дуже легко любити, коли обставини є мирними. Якщо обставини залишаються мирними, тоді мир залишається. Але що відбувається, коли обставини порушені? Спокій також часто порушується.
Коли Бог говорить, що дасть нам мир в наших кордонах (межах), Він говорить про те, що кордони миру знаходяться у вічному колі жертовної любові. Коли любов є кордоном для миру, якщо я вийду поза любов, то я не живу в мирі: мої думки не зміцнені; вони не оперті на любов (Іс.2603). Тому я втрачаю досконалий мир, спокій. Досконалий мир буває тільки тоді, коли досконала любов оточує мене в своїх межах.
"Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа." (Флп.0102)
Сутність Бога – це любов, а благодать – це канал спілкування любові. Оскільки досконала любов проганяє страх, ми будемо мати мир, який перевищує розуміння, коли ми перебуваємо всередині меж любові.
Досконале світло, досконала любов
"Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання." (Пс.119165)
"Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!" (Ів.1427)
Чи можете ви подивитися мені в очі та сказати, що ви не були ображені, розумово чи емоційно, протягом останніх двох тижнів? Далі, Бог не говорить, що ми можемо жити досконалим життям. Але Він говорить, що ми можемо жити в досконалій любові та мирі.
Життя наповнене всілякими взаєминами. Багато взаємин між християнами ніколи не входять в спілкування життя, світла і любові. Через це дуже легко дозволити, щоб взаєминам щось заважало. Легко впасти в образу, реакцію, мстивість, гіркоту і неприязнь. Це дуже легко відбувається в умовних взаєминах.
Навіть дуже хороші взаємини можуть деградувати, якщо вони не зосереджені на Божій любові. Віруюча людина може стати залученою у взаємини, що принесли їй мир, і ці взаємини ведуть до шлюбу. Однак через шість місяців вона починає помічати ознаки маніпуляції. Вона стає об'єктом підсвідомого глузування, через її зовнішність чи щось інше, і мир зникає. Що сталося? Навіть якщо взаємини були зосереджені на Біблійних знаннях, вони ніколи не були зосереджені на Особі любові ― на Господі Ісусі Христі. Таким чином, взаємини не можуть ввійти в найвищий зміст любові ― жертву Особи. Коли проблеми виникають у наших взаєминах, ми можемо подолати їх, ввівши любов Христа в дію.
Вогняна стіна любові
"Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй! І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова. І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили. А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить! І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча. І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань! І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!... А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів." (Мр.0535-43)
Ісус був готовий зцілити у 5-му розділі Євангелії від Марка. Він навіть не слухав негативних коментарів оточуючих. "Не турбуй Вчителя". "Дівчинка мертва". Це були заяви, зроблені відчайдушному батькові одразу по смерті доньки. Ісус не прислухався до цих негативних заяв. Він просто зайшов у дім, сказав Слово, і дванадцятирічна дівчинка миттєво піднялась. Це була любов у дії.
Любов ніколи не слухає негативних стверджень, тому не приймає негативної енергії. Негативна енергія не проникає в наші душі через очищувальну вогняну стіну, яка оточує християн (Зах.0209). Негативна енергія не може проникнути через цей вогонь. У той момент, коли негативна енергія наближається, вогонь ― святий дух горіння, очищення, згідно з Книгою Ісаї 0404 ― знищує його.
Негативні заяви, незалежно від того, хто їх робить, не можуть пройти. Реакції не можуть пройти. Негативні ставлення людей до мене не можуть подолати цей вогонь, коли я зміцнений в самовідданій любові.
Слова, які приносять мир
"Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!" (Ів.1633)
З Його слів приходить мир. Через Його слова приходить перемога. Ніщо не приходить від природних здібностей. Нічого не виходить із тяжіння та людської сумісності. Усе приходить через хрест, і саме там усе вкорінене.
"Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?" (Іс.4219)
Цей вірш, звичайно, говорить про Ісуса. Він єдиний Досконалий. Він ніколи не дивився на щось негативне, що могло б вторгнутися в Його душу і вразити досконалу любов. Він був глухий до звинувачень фарисеїв. Єдина причина, чому Він відкрито дорікав їм у Божественному обуренні, полягала в тому, щоб публічно виявити їхні недобрі, злі, релігійні серця.
Дух і життя
"Об’яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою! Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся! Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!" (Пс.14308-10)
Божі слова – це дух і життя. Якщо вони не стануть для мене духом і життям, то, як віруюча людина, я не маю основи, на якій можна встояти, коли приходить біда.
Коли ви востаннє мали негативне ментальне ставлення? Чи ви відразу визнали це як гріх? Якщо дозволити цьому продовжуватися, це може стати інфекцією зла.
Слова, які Ісус сказав нам, Він сказав, щоб ми мали мир (Ів.1633). Обставини, сімейні чи подружні проблеми, проблеми зі здоров’ям не повинні заважати нам, тому що ми маємо мир в межах любові. Якщо ми покинемо ці межі любові, то втратимо мир, тому що зробили його умовним і залежним від обставин.
Найбільший мир і радість, які ми можемо мати, знаходимо в повноті Бога. Якщо Божа любов оточує нас, тоді ми маємо радість, яка стає нашою силою. Ми вкорінені в досконалому мирі завдяки словам, які Він сказав.
Після Свого воскресіння перше, що Ісус сказав учням, які ховалися у горниці, було: "Мир" (Ів.2019). Він сказав: "Мир", тому що на той момент у них його не було. Їхні серця були стурбовані.
Слова Христа дають нам мир, який перевершує наше розуміння, тому що вони вкорінені в любові, яка перевершує будь-яке знання (Еф.0319). Коли ми перебуваємо в межах любові, ми можемо спочивати в Бозі, який спочиває у Своїй любові і радіє Своїм дітям зі співом (Соф.0317).
Висновок
Бог миру воскресив із мертвих Господа нашого Ісуса Христа. Цей самий мир, який мав Ісус, коли Він воскрес із мертвих, тепер оточує вас у Його любові. Тому що це правда, ви можете впоратися з усім, що трапляється у вашому житті.
Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками. Тоді Він воскрес із мертвих, щоб ми могли воскреснути з Ним. Це велика кореляційна правда, яка діє в нашій духовній подорожі до прояву Його справжньої природи любові.
Християнин, сповнений Божої любові, завжди має радість, мир, довготерпіння, добрість, милість, віру, лагідність і стриманість. Це вісім характеристик сутності Христа, яка є любов. Знання цього є ключем до того, щоб відкрити двері до життєвих пригод. Це ключ до віри, який дає змогу жити через благодать на благодать і віру на віру.
Розмірковуючи над цим посланням, нехай це знання стане життям, нехай розуміння стане досвідом, а прояв стане реальністю через Боже життя.