"Я нічого не досяг. У мене немає надії. Я радий, що помру". Це зізнання зробив відомий артист перед останнім подихом. Це лише демонструє відчай, у якому живуть деякі люди — навіть наприкінці життя, сповненого великою популярністю та матеріальним успіхом.
Причина цього дуже проста: ці люди просто не почуваються любленими. Вони так ніколи і не усвідомили, наскільки вони важливі для Бога. Вони не усвідомлюють, яку велику відстань подолали Небеса, щоб спокутувати загублені та вмираючі душі усюди.
Зміст
Я хочу, щоб ви бачили свою цінність в Ісусі Христі та для Нього—Його забезпечення, Його захист і Його співчуття, яке ніколи не перестає. Це стосується кожного з нас. Це моя мета у створенні цього буклету.
О, якби ми тільки могли зрозуміти свою цінність в Ісусі Христі! Я молюся про те, щоб ви прочитали це дуже уважно, і я вірю, що Святий Дух поспілкується з вашим людським духом, щоб ваша душа могла насолоджуватися тим, що Бог її цілковито вилюбить.
Принцип правиці
"З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя." (2Хр.3208)
"Того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремкі ти зміцняв!" (Йов0404)
"Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене." (Пс.6209)
"Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив. Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величності на висоті." (Євр.0101-03)
"Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого." (Євр.1202)
Коли люди погано ставляться один до одного, чи то через фальшиві звинувачення, чи через відверту недоброзичливість, це відбувається тому, що одна людина не знаходить цінності в іншій людині. Деякі люди можуть намагатися виправдати свої емоційні реакції, але це лише показує, що вони не визнають цінності, яку Христос надає людям.
Визнання Божого кодексу пошани розкриває цінність іншої людини. Бачачи інших у Христі, ми маємо прояв Божої царськості через вірність правді.
Ісус сів
Собою Ісус Христос очистив наші гріхи, а потім засів праворуч Отця (Євр.0103). Зверніть увагу: Ісус завершив справу нашого спасіння, а потім сів. Слово там "сів". Він "сів" і "посаджений" праворуч Отця (Еф.0120), тому що Він витерпів хрест через радість "поставлену" перед Ним (Євр.1202). Ця радість була нашою цінністю для Нього.
Дуже мало церков у світі роблять такий наголос. Багато пасторів і провідників передають послання благодаті, мотивоване любов’ю. Але надто мало тих, хто ґрунтовно, палко, смиренно й покірно розкаже, наскільки це важливо, що Ісус є праворуч Отця, заступаючись за нас.
Ісус Христос зміцняє нас Своєю правицею. Він підтримує нас Своєю правицею. Він проголошує, що ми посаджені разом із Ним, праворуч Отця. Саме так Він дивиться на нас зараз, незалежно від того, де ми перебуваємо духовно, і Він дивитиметься на нас так усю вічність.
Для Ісуса було дуже важливо проголосити: "Звершилось" в Євангелії від Івана 1930. Він завершив роботу, яку дав Йому Отець, але це був не кінець історії. Це було настільки важливо, що Його розіп’яли. Це було так важливо, що Його поховали. Він віддав Свого духа у руки Отця. Його душа увійшла до воріт пекла, а бездиханне тіло — до гробу. Усі три — дух, душа і тіло — знову з’єднались, коли Святий Дух вивів Його з могили (Рим.0104). І це все ще не було кінцем історії.
Вознесіння крізь атмосферу
В Посланні до Ефесян 0408 Ісус вознісся крізь атмосферу, крізь натовпи демонів повітря, просуваючись крізь них і здираючи їх з себе, коли вони намагалися причепитися, щоб відтягнути Його назад. Все пекло намагалося не дати Йому досягти правиці Отця, де Він увійде на Своє місце посадження як наш Заступник перед Божим престолом. Його місце представляє справжню Завершену роботу для грішників. Зараз Він на небесах, виправдовуючи кров’ю нас перед обвинувачами, які виступають проти нас, коли ми падаємо.
Христос прийшов для грішників. Він приймав грішників. Він їв з грішниками. Він плакав разом з грішниками. Він помер за грішників. Він був воскрешений для грішників. І зараз Він на Своєму місці заради грішників, врятованих по благодаті через віру. Він завершив роботу для грішників.
Бог підпирає, підтримує нас Своєю правицею, навіть коли — не дай Боже — ми падаємо. "Підтримувати" — це правильний термін, тому що ми ніколи не можемо опуститися нижче певного рівня, тому що Його руки тримають нас. Знизу Його вічні рамена (Втор.3327).
У будь-якому стані, в якому ми б не перебували, ми залишаємося в Його Завершеній роботі. Так, наше спілкування не буде солодким, коли ми перебуваємо посеред невдачі, падіння. Ми будемо дисципліновані, коли продовжуємо в падінні, але це картання завжди здійснюється в Його дивовижній любові—любові Отця до Його дитини, купленої кров’ю. Його Завершена робота підтримує нас вічно. Так само, як Він помер за нас, коли ми ще були грішниками, так Він підтримує нас вічно, навіть коли ми є грішниками на цій землі.
Шановані Богом
"Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки. Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки. Я й Отець Ми одне!" (Ів.1027-30)
Я хочу, щоб ви зрозуміли своєчасну допомогу Христа. Він є своєчасною допомогою, тому що ми маємо вічну цінність для Нього. Кожна людина, яка є християнином, має вічну цінність. Ми настільки дорогоцінні для Нього, що наші імена вирізьблені на долонях Його рук (Іс.4916). Він тримає нас шрамами Завершеної роботи, які залишили мітку на Його прославленому тілі. Ті мітки, які ми будемо бачити всю вічність, говорять про нашу цінність для Нього.
Я пам’ятаю, як маленька дитина відійшла від місця пікніку і впала у воду біля нашої ферми. Шістнадцятирічний хлопець кинувся до водойми, пірнув і витяг дитину. Він зробив малюкові штучне дихання рот в рот і врятував дитині життя. Ви знаєте, чим був цей шістнадцятирічний хлопець для того малого? Дуже своєчасною допомога у час великої потреби.
Я пам’ятаю іншого хлопця, який зазнав наруги від свого дядьки. Від цього хлопчик почувався таким засоромленим, коли він розповідав мамі й татові. Протягом шести тижнів хлопчик прокидався з криками посеред ночі.
Нарешті родина покликала пастора. Пастор проводив години з хлопчиком, розповідаючи йому, який він чистий. Він просто повторював йому, що він Божий хлопчик. Він навчав хлопця пісень, які він міг співати, коли почувався засмученим. Пастор навчав його Писанню і проводив час з батьками. Незабаром шестирічний хлопчик зцілився від багатотижневих кошмарів. Сьогодні той хлопець є студентом Біблійного коледжу.
О, як Бог приносить своєчасну допомогу в часи потреби. Бог не просто хоче допомогти нам завтра. Він є нашою теперішньою, своєчасною допомогою через Свою досконалу Завершену роботу.
Одного дня до нашої радіопрограми зателефонувала жінка на ім’я Роуз. Вона була посеред жахливого шлюбу, але потім почала слухати наші послання. Незабаром її чоловік теж почав слухати. Там, де колись була постійна мстивість, ця пара вступила в чудове примирення. Їхній шлюб знову став коханням і медовим місяцем. Радіопередача стала своєчасною допомогою для цих двох.
Боже шанування нас
Надзвичайно важливо, щоб ми зрозуміли, наскільки Бог шанує нас. Навіть коли ми були на шляху до пекла, Він шанував нас. "Пошана" говорить про Його рішення назавжди дати нам місце у Своєму серці. Він нас так високо цінує — ось що означає пошана.
"Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня." (Ів.0637-39)
Ісус сказав Своїм учням, що не втратить їх. Ісус міг сказати Петрові: "Я не втрачу тебе" (див. Ів.21). Він також сказав це Павлові: "Я не втрачу тебе! " (див. Рим.0831-35). Він сказав: "Я не втрачу жодного, хто приходить до Мене. Я збережу їх усіх" (див. Євр.1305).
Понад того скарбу, який Бог поклав у наші глиняні посудини, ми маємо цю величезну цінність для Нього лише через те, ким ми є в Його очах. Можуть бути дні, коли ви думаєте, що не варті багато чого, дні, коли ви не відчуваєте себе таким духовним, як в інші дні. Тим не менш, ви маєте ту саму цінність, ту саму вартість, ту саму любов від того самого Бога, Який всередині вас.
Ви маєте велику цінність. Він вас дуже цінує. У Нього є місце для вас на землі і місце для вас у вічності. Ці істини залишаються реальністю назавжди.
Царськість та відданість
"Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого." (1Пт.0209)
Царськість: ось ким ми є. Ми є членами царської родини. Це найдивовижніше, що Бог говорить про нас. Завдяки царськості, яку ми маємо через Його благодать і Завершену роботу, Божу відданість нам неможливо описати. Ісус Христос каже нам: "Я вшанував вас Своєю смертю, вшанував вас Своїм прощенням і вшанував вас, представляючи вас на небесах навіки. Тепер усе, про що Я прошу, це щоб ви перебували в Моїх словах і виявляли ту саму пошану один одному, за тих самих умов і обставин, завжди".
Бог бажає, щоб ми були сердечно прихильними один до одного, випереджали один одного в пошані (Рим.1210). Якщо ми шануємо Бога, Він шануватиме нас (1Сам.0230). Ми маємо таку цінність для Бога, що навіть не наблизилися до розуміння. Ми маємо неймовірну цінність. Навіть у найгірші дні наша цінність не зменшується в серці Бога.
Коли у матері народжується дитина, і ця дитина хвора або робить щось не так, цінність дитини для матері не змінюється. Дитина нічого не може вдіяти зі своєю хворобою, але мати вживає додаткових заходів, щоб допомогти дитині одужати. Ця дитина несе таку цінність у серці матері.
Марнотратство пекла
Сьогодні я думав про даремно витрачені роки багатьох людей. Є так багато втрачених митей, втрачених днів, втрачених тижнів, втрачених місяців і втрачених років. Як би це не було сумно, це не зрівняється з душею людини, яка вічно марніє в пеклі. Це марнотратство, яке триватиме далі й далі.
В Книзі Об’явлень 1920 звірина і неправдивий пророк були вкинуті в пекло, де вони були мучені день і ніч. Через тисячу років вони все ще були там, згідно з Книгою Об’явлень 2010.
Це правда з Біблії про пекло. Ви можете собі це уявити? Я маю на увазі в серці вашої душі і в центрі вашого єства, чи можете ви осягнути муки пекла? Змарніла душа, створена, щоб жити вічно, повинна провести вічність у пеклі, і все тому, що вона відкинула Ісуса.
Ця душа мала цінність. Бог так полюбив кожного у світі, що послав Свого Сина померти і приготувати для кожного шлях, щоб уникнути вічності марнування в пеклі. У серці кожної душі є діра, яку може заповнити лише Бог (Еккл.0311).
Коли душа йде в пекло, всі світські апетити залишаються з нею. Однак ці апетити ніколи не задовольняються. Наркоман жадає своєї дози, але ця доза наркотиків ніколи не надійде. Алкоголік хоче випити, але він не може отримати свій алкоголь у пеклі. Матеріалістична людина з усім своїм ідолопоклонством ніколи не отримає того, чого хоче. Хтиві люди, гомосексуалісти, всі розпусники будуть прагнути того, що мали раніше, і це ніколи не прийде до них знову. Все це триває в пеклі вічність, і все тому, що ці душі не бачили, наскільки Ісус Христос їх цінує, і вони не прийшли до Нього, щоб отримати спасіння.
Співчуття і сльози
Ось чому ми повинні мати співчуття. Ось чому я інколи проливаю сльози за кафедрою та молитовним вівтарем. Ось чому ми шукаємо душі день за днем і ніч за ніччю. Ось чому я встаю рано вранці і проводжу дорогоцінні хвилини з Богом. Ось чому я заздалегідь приймаю рішення бути в церкві в неділю вранці, у неділю ввечері та в середу ввечері. Це так важливо для вас бути тут.
Я ніколи не забуду, як зайшов в кав'ярню і несподівано побачив там свою доньку. Вона підбігла, обняла мене і не відпускала. "Якби ти тільки міг знати, як сильно я тебе люблю", — повторювала вона зі сльозами, що текли по її обличчю. Що й казати, на моєму обличчі також текли сльози. Що вона робила? Вона ділила зі мною мою цінність для неї, і ох, яку цінність вона має для мене.
Це те, чого Бог прагне зробити для кожного з нас. Він хоче, щоб ми відчули глибину, ширину, довжину і висоту Його любові до нас. Він хоче, щоб ми знали, що Він є своєчасною допомогою в усі часи, особливо в час недолі.
Висновок
По всьому світові є загублені люди. Тут, у Балтіморі та в кожній країні по світу, люди повинні знати свою цінність для Бога. Кожна людина має потенціал для спасіння та одруження з Ісусом Христом, щоб назавжди бути частиною Його Нареченої (Об.21). Так багато дорогоцінних людей загублені. Мене не хвилює, чи вони вживають наркотики чи борються з алкоголем, нам потрібно йти за ними.
Давайте обіймемо їх. Давайте не будемо ніколи відмовлятися від них. Давайте ніколи не будемо здаватись. Давайте їх любити і ніколи не переставати їх любити. Любіть їх задовго до того, як проповідуватимете їм.
Як ми проникаємо через чиїсь двері? Люблячи їх там, де вони є. Ми відвідуємо їх і продовжуємо повертатись. Ми допомагаємо їм, а потім допомагаємо знову.
"Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть." (2Кор.0710)
Смуток для Бога викликає покаяння, і це те, що потрібно для спасіння. Покаяння говорить про зміну розуму.
Якщо ви не християнин і читаєте це, станьте спасенними сьогодні, змінивши свою думку. Змініть свою думку про себе, про гріх і про Бога. Нехай Божа благодать дарує вам дар покаяння. Помоліться і запросіть Ісуса у своє серце. Прийміть Його як свого Спасителя по благодаті через віру. Визнайте, що спасіння є даром від Бога, а не результатом ваших власних діл.
Не дозволяйте, щоб жодна мить вашого життя була змарнена. Прийміть спасіння і ходіть у Світлі. Покладіть усі свої турботи на Ісуса, тому що Він опікується вами. Він піклується про вас, тому що ви маєте таку цінність для Нього.